Анатолий Басов - человек с большим опытом руко­водящей работы. В раз­ное время ахтырчанин был и ди­ректором городского вещевого рынка, и заместителем начальни­ка НГДУ "Ахтырканефтегаз", так­же возглавлял и несколько сель­хозпредприятий. А 23 февраля ис­полнилось уже два года, с тех пор, как Анатолий Егорович стал ди­ректором одной из важнейших го­родских служб- коммунального предприятия "Благоустрій". Как всегда, Анатолий Басов отвечал на поставленные вопросы прямо и без излишних сантиментов.

Справжні пристрасті спалах­нули в останні тижні навко­ло автостоянки, розташова­ної в Охтирці за адресою вулиця Батюка, 22. Вірніше кажучи, йдеться про конфлікт між власниками стоянки та міською владою, який вже встиг вип­леснутися й на сторінки місцевої пре­си.

3 лютого цього року в московській школі № 263 сталася трагедія, ко­тра негайно привернула до себе загальну увагу.

14 лютого о 15.00 годині в приміщенні Будинку Мо­лоді відбулись урочис­тості та святковий концерт з нагоди вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.

Тема здорового спосо­бу життя, фізкультури та спорту, особливо се­ред молоді, достатньо актуальна для того, щоб її продовжува­ти та розвивати. І цього разу на наші питання відповідала люди­на, безпосередньо причетна до згаданої сфери діяльності - інструктор тренажерного залу Віра Савченко.

Роман «Чорний ворон. Залишенець» прочитали мільйони українців і нікого він не залишив байдужим, бо розповідає про одну із сторінок української історії - боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 20-х роках минулого сторіччя. В його основу покладені історичні документи, зокрема з розсекречених архівів КДБ. Охтирчанка ТЕТЯНА ГЛУШКОВА не тільки прочитала цей бестселер, їй поталанило ще й зустрітися з автором «Чорного ворона». І ось як це сталося: «Я працюю продавцем у магазині«Привокзальний», коли почався Євромайдан, не могла бути осторонь подій, які відбувалися, тому спеціально взяла відпустку і 10 днів була разом з іншими небайдужими охтирчанами на майдані.

Історію України неможли­во читати без брому: з гіркотою зауважив колись відомий письменник та політичний діяч Володимир Винниченко. Яскравий при­клад тому - битва під Круга­ми,що відбулася 29 січня 1918 року.

Саме такі епітети звучали під час традиційного річного звіту міської культури, який пройшов в Будинку молоді (охтирчани за старою звичкою часто назива­ють його "старий кінотеатр"). Зробимо необхідні пояснення: "за­тяжне свято" в даному контексті означає специфіку роботи працівників культури. Дійсно, якщо ми, так би мовити, звичайні люди, просто відзна­чаємо свята, то"культуристи" (культура+туризм) їх організовують. Тобто, у святкові та передсвяткові дні вони реально "пашуть" до сьомого поту. А тепер про "зрушення на пре­красне".

31 січня 2014 року в приміщенні Охтирської міської організації вете­ранів пройшло засідання президії. Окрім керівного складу на засіданні були присутні голови комітетів, первинних організацій та відповідальний секретар-бухгалтер ради ветеранів Т.О.Федорова.